Латинська мудрість – «Si vis pacem, para bellum» – Хочеш миру – готуйся до війни. Хочеш перемоги – старанно навчай воїнів. Бажаєш отримати сприятливий результат – веди війну, спираючись на мистецтво і знання, а не на випадок, що належить римському військовому історику Флавію Вегецію, не втрачає своєї актуальності ось уже протягом 2 тисяч років.

Виявляється у житті все не так просто і на кожну нашу дію завжди знаходиться протидія. Тому стає не зовсім зрозуміло для чого нам у розвиненому 21 столітті бажаючи усім миру,  продовжувати готуватись до війни.

Розвиток науково-технічного прогресу дозволив досягти максимального рівня комфорту у всіх сферах життя, але не дивлячись на це, привид можливої ​​військової загрози так нікуди і не пропав. Провладні структури всіма силами виправдовують збільшення витрат на озброєння, мотивуючи цей процес підготовкою надійного захисту у разі можливого нападу потенційних агресорів.

Концепція захисту полягає в тому, що чим потужніша і сучасніша зброя, тим міцніший світ. Замкнене коло у якому повністю відсутнє почуття міри. Імовірність нападу може бути набагато меншою за умови гідного опору. Отже, для відчуття свого захисту ми завжди повинні бути готові до нападу. Значить сенс життя у постійній бойовій готовності. І при цьому нічого зайвого, тільки безпека та Bad Badger.