Всі події, що відбуваються в житті, мають певну циклічність. Це пов’язано з наявністю певних програм і установок. Події, що часто повторюються, призводять до однакових ситуацій і результатів. У більшості випадків вони мають негативні наслідки і проявляються в індивідуальному наборі. Повторювані життєві програми – це лише наслідки, а першопричина – це певна установка, яка застрягла глибоко у підсвідомості.
Першопричиною всіх подій, що травмують, виступає пережита в дитинстві психологічна травма, яка зміцнилася в несвідомій частині психіки людини таким чином, що переросла в певну програму захисного реагування на навколишнє середовище з такою собі функцією підсвідомого повтору.
Наше мислення складається із набору специфічних установок, від яких залежить формат тих чи інших вчинків. Зміст установок ми засвоюємо з раннього дитинства від батьків, їх нам вселяє громадськість, іноді ми їх вигадуємо самі або позичаємо з джерел народної мудрості і багатовікової історії. Тому всі думки, фантазії, ідеї та переконання, реальні чи надумані, що живуть у голові, безпосередньо впливають на наші рішення та формування життєвих сценаріїв, роблячи це не найкращим чином.
Психолог Ерік Берн вивчаючи теорії різних життєвих моделей поведінки особистості, дійшов думки, що всі життєві програми зароджуються несвідомо у дитинстві під впливом значимих для нас людей. Всі накопиченні програми зберігаються в підсвідомості. Від добре засвоєних сценаріїв та установок безпосередньо залежать психофізичні реакції людей, які напряму залежать від першопричини.
Наприклад, людина в силу певних, психотравмуючих відносин із батьками, неспроможна зберегти власну сім’ю. Щоразу, вступаючи в сімейні відносини, у неї на підсвідомому рівні включається руйнівна програма. Нові люди і нові сім’ї – це лише змінні величини, але результат завжди однаковий. Таке відбувається через те, що будучи дитиною, людина пережила емоційне потрясіння, що дозволило їй відчути себе небажаною, нелюбимою чи непотрібною. На основі цього, у неї запустилася програма саморуйнування. Для усунення сталої запрограмованої моделі поведінки, потрібно усвідомити існування проблеми, прийняти та змінити першопричину.
Існують різні психотерапевтичні практики та напрямки, які займаються трансформацією негативних життєвих програм, але тут важливо, щоб людина свідомо хотіла змінити на краще своє життя і докладала для цього зусилля. Необхідно розібратися, які саме емоції домінують у певних ситуаціях для того, щоб перевести їх з підсвідомого рівня на свідомий та перепрограмувати.
Суть існуючої моделі поведінки самостійно зрозуміти складно. Людина звикла до певного проблемного стилю поведінки і тому приймає все, що відбувається, як належне. Часто, для трансформації негативної програми потрібна професійна допомога, але в деяких екстремальних ситуаціях існує можливість самостійно нейтралізувати негативну модель того, що відбувається, і перепрограмуватися.
Тіло, емоції та думки взаємопов’язані. Почуття та емоції здатні блокувати розум і якщо їх можна не висловлювати, то реакцію тіла, що виявляється у психосоматичних захворюваннях приховати не вийде. Людей із наявністю негативних життєвих сценаріїв та установок можна обчислити за наявністю певних психосоматичних захворювань. Вони страждають від емоційного вигоряння, трудоголізму, хронічної втоми, їм дуже важко відновлювати свої ресурси.
Дозволивши собі жити яскравим і повноцінним життям, можна переписати життєвий сценарій тим самим розірвавши порочне коло невдач і нейтралізувати першопричину своїх підсвідомих негараздів.
