Виявляється, що майже 86% людей нашої планети тією чи іншою мірою схильні до алкогольної залежності. Відсоток розвитку захворювання на алкоголізм залежить від місцевої культури, соціальної поведінки, рівня освіти, моральних цінностей, виховання, місця проживання, традицій та багато іншого.
Згадавши про алкоголізм слід відразу ж сказати, що це хвороба, яка має свою історію: розвиток, формування, перебіг і фінал. Здавалось би нешкідливе дегустування алкогольних напоїв, святкування значних подій та нешкідливі застілля згодом можуть призвести до перебігу тяжкого захворювання.
Як усі ми знаємо, етиловий спирт входить до складу будь-якого алкогольного напою. У той же час, етиловий спирт або етанол має прямий вплив на нервову систему людини, будучи сильним нейропаралітичним токсином. Безмірне вживання спиртного з часом призводить не тільки до вироблення негативної звички, але й до розвитку алкоголізму – хвороби, що безпосередньо впливає на психологічний та фізіологічний стан людини.
Надмірне споживання алкоголю сильно б’є по перебігу психічних процесів, вбиває клітини мозку, погіршує загальний стан здоров’я людини, впливає на його працездатність і так званий «моральний вигляд». Людина входить у стан сильної алкогольної залежності і щоб хоч якось полегшити страждання від перебігу абстинентного синдрому знову і знову вживає спиртне.
Сила алкогольної абстиненції залежить від стадії алкоголізму.
Першим важливим симптомом розвитку цього захворювання необхідно назвати постійний потяг до алкоголю. Формується певна звичка як результат прагнення дотримуватись традицій. Коли все добре – необхідно випити за все хороше, коли все погано – необхідно випити, щоб розслабитися і зняти стрес. На цій стадії людина намагається аргументувати свою пристрасть, тобто знайти їй логічне пояснення, не звертаючи уваги на протест близьких людей. Бурхливо реагуючи на будь-які зауваження на тему зловживання алкоголем з награною образою і не вважаючи себе винним, людина зі звичкою випивати з будь-якого приводу йтиме з дому до друзів, які його зрозуміють, підтримають і, звичайно ж, наллють.
Наступним тривожним симптомом стане втрата контролю за кількістю випитого. Алкоголіку стає важко або навіть неможливо зупинитися на певних дозах спиртного. Він питиме поки не вип’є весь доступний алкоголь у полі свого зору або не знепритомніє.
Алкогольна абстиненція на цій стадії проявляється у сильному фізичному та психічному перезбудженні, болях у ділянці голови, печінки, серця, нудоті та сильній блювоті, підвищеній пітливості, загальній слабкості організму при алкогольній інтоксикації. На цьому етапі вже починаються проблеми із психікою, які виявляються в патологічних ревнощах, маячних ідеях, галюцинаціях та фантазіях. Розвивається потяг до спиртного, який людина самостійно подолати не може.
На третій стадії алкоголізму пропадає захисний блювотний рефлекс та збільшуються дози алкоголю. Спостерігаються серйозні проблеми із психікою, загострюються марення, галюцинації, проявляється загальна блідість та синюшний відтінок кінцівок. Згодом, організм людини адаптується до алкогольних токсинів, тому у нього виробляється здатність до вживання все більших та більших доз. Зловживання алкоголем веде до виникнення так званої толерантності, при якій відбувається повне отруєння організму алкоголем без певних реакцій.
Так з’являється четверта стадія захворювання. При алкоголізмі прийом спиртного набуває систематичного характеру при якому людина почувається комфортно. Якщо у здорової людини прийом алкоголю викликає дискомфорт, блювотний рефлекс і свідому відмову від вживання, то у алкоголіка в організмі на тлі реактивних змін відбувається ще більша залежність і він не може існувати без алкоголю.
На ранніх стадіях розвитку цього захворювання можна пройти курс анонімного лікування алкоголізму і повністю відмовитися від вживання спиртного. Але проблема полягає в тому, що ніхто не хоче приймати себе як алкогольно залежного і взагалі не вважає алкоголізм серйозним захворюванням. Як правило по допомогу до спеціалізованих клінік і до лікарів-наркологів люди звертаються вже тоді, коли хвороба прогресує і хворий не може впоратися власними силами.