Всі ми знаємо, що для самореалізації у певних професіях необхідно мати хорошу стресостійкість, яка проявляється у психологічній гнучкості, певному пофігізмі та емоційній непробивності.
Основою позитивної психології є стійка психіка, в якій слово “стійкість” було запозичено психологами від фізиків. Термін “стійкість” у фізиці означає – властивість відновлювати вихідну форму після припинення деформуючого впливу.
Багато хто вважає, що стійкістю до стресів може виступати якась вроджена особливість, завдяки якій всі люди по-різному переживають стресові ситуації і по-різному реагують на них. Так це чи інакше, але стресостійкість так само як і багато інших якостей особистості можна навчитися розвивати та коригувати.
Психологічна стійкість залежить від безлічі різних чинників, серед яких виділимо основні – це стиль виховання та рівень соціалізації. Американські психіатри на основі проведених досліджень висунули теорію про зв’язок стресостійкості з генами, що регулюють симпатичну нервову систему, яка відповідає за функцію адаптації організму до умов навколишнього середовища.
Виявилося, що кількість викиду кортизолу в кров та обмінні процеси серотоніну безпосередньо впливають на стабільність настрою та поведінкові реакції людини. Крім цього, кора головного мозку і ті процеси, які в ній відбуваються, дозволяють планувати дії, коригувати поведінку та контролювати емоції.
Стресостійкість не можна плутати чи порівнювати з упертістю. Якщо людина вміє працювати над своїми помилками, має певний ступінь психологічної гнучкості їй неважко адаптуватися до умов різної складності. Але це не стосується ригідних людей, які не готові до будь яких змін у своєму житті, тому вони погано пристосовуються до нових умов.
Психологічно стійка людина може реально оцінити ситуацію та розібратися у своїх емоційних станах. Вона вірить у свої сили та можливості, тому завжди знаходить гідний вихід із будь яких ситуацій.
Людина, позбавлена якості стресостійкості, навпаки, завжди і в усьому шукає винних, намагаючись у такий спосіб виправдати свої помилки, тупість, пасивність та бездіяльність.
Існує безліч ситуацій, які знаходяться поза нашим контролем, але навіть у них завжди є те на що людина може вплинути.
Стійкість психіки до стресових ситуацій, можна розвивати, як і багато інших якостей особистості, але для початку необхідно навчитися позбавлятися негативних емоцій, не піддаватися паніці та зовнішнім подразникам. У стресових ситуаціях найкраще зберігати холоднокровність та проводити усвідомлений аналіз ситуації. Це дозволить контролювати перебіг емоційних реакцій та подальших подій.
У стресовій ситуації дуже важливо пережити і відчути емоції, що виникли, дати їм можливість правильно проявитись. В іншому випадку, не пережиті емоції можуть залишитися в тілі, а їхнє придушення викликає різні психосоматичні захворювання.
Для того, щоб позбутися негативних переживань не обов’язково рватися «в бій», закочувати скандали та створювати конфліктні ситуації. Можна зайнятися чимось корисним і значущим, наприклад спортом. Не зайвим буде описати свої переживання і почуття в листі, а потім спалити його, покричати в безлюдному місці або в подушку, посидіти біля багаття, зайнятися творчістю… Але найкраще навчитися у всьому бачити позитивні сторони, розвивати впевненість, піднімати свою самооцінку, частіше розслаблятися і не спілкуватися з токсичними людьми.
Все це дозволить зберегти душевну рівновагу та дасть можливість не зациклюватися на щоденних неприємностях.