Як відомо, спілкування є ключовою навичкою людини, яка дозволяє вільно висловлювати свої думки, почуття, переживання, передавати іншим зміст своєї мови. Але відразу слід зауважити, що не у всіх людей однаково розвинута ця навичка. Ось тому і з’являється безліч різноманітних комунікаційних проблем і конфліктів.
Говорячи про наявність комунікативних навичок, ми маємо на увазі людей з адекватною психікою, а що робити якщо в процесі комунікації раптом розуміємо, що перед нами токсичний неадекват? Психічно неадекватну особу можна називати по-різному: енергетичний вампір, важка й токсична для спілкування людина, але я обмежуся простим і глибоким словом — «ідіот».
Ідіоти, бувають різні, а найнеприємніше те, що їх набагато більше, ніж може здатися на перший погляд і це не тільки з точки зору медицини.
У цій статті ми не обговорюватимемо проблеми психічно хворих людей, а навпаки, поговоримо про звичайнісіньких людей, які живуть серед нас і всіляко отруюють наше існування з метою задоволення власного «Супер-Его».
Скажу відразу, що в психології існують ознаки за якими легко можна розпізнати токсичного ідіота.
Назвемо основні з них:
- Ця людина завжди впевнена у власній правоті.
- Його думка найправильніша, тобто — істинна, заснована на його ж негативному життєвому досвіді, знаннях, уміннях, навичках (правильніше сказати на їх відсутності).
- Така людина спілкується заради відчуття власної переваги з метою нав’язування своєї точки зору (див. пункт 2).
- Йому важлива присутність інших людей для отримання необхідних емоцій та демонстрації переваги.
- Ідіот у розмові полюбляє давити словами та емоціями, постійно перебиває, відверто хамить, вживає нецензурні висловлювання, робить недоречні коменти та ставить тупі питання.
- Прояв хамства та брутальності для такої людини є доказом важливості та значущості її персони.
- Людина-ідіот своєю поведінкою намагається вивести співрозмовника з рівноваги, впиваючись владою і бажанням домінувати.
Після всього вище перерахованого цілком природно звучатиме питання – то як же боротися з ідіотом?
Відповідь – ніяк!
Якщо у вашому житті зустрічаються люди-ідіоти, з ними боротися не потрібно. Їх найкраще обходити стороною та ігнорувати. Адже навіть ідіоти, бувають різні. Умовно їх можна поділити на періодично – залежних від ситуації та хронічних, тобто постійних.
Крім цього, ідіотів можна розділити на активних та пасивних. Саме з «активних» виходять чудові емоційні «вампіри», яким у процесі спілкування важлива емоційна реакція так званої жертви. Пасивні за своєю природою невинні істоти, але вони живуть за своїми законами та правилами, які змінювати не збираються.
Якщо спілкування з ідіотом уникнути не виходить найкраще дотримуватися наступного плану:
– або з усім погоджуватись, або все ігнорувати;
– не ображатись і не намагатися помститися;
– не піддаватися на провокації;
– не виявляти жодної реакції у відповідь.
У жодному разі не можна у спілкуванні з ідіотом:
– відноситися до нього як до адекватного (рівного);
– сперечатися (навіть за наявності незаперечних фактів);
– намагатися щось довести або в чомусь переконати;
– виконувати його вказівки.
Американський письменник, журналіст та громадський діяч Марк Твен для якісного спілкування радив: „Ніколи не сперечайтеся з ідіотами. Ви опуститеся до рівня, де вони вас задавлять своїм досвідом“.
Пам’ятайте, що ідіотами, людьми з психічною патологією іноді народжуються, але в більшості випадків стають. Стають через різні комплекси і психологічні травми, егоїзм, тупість, безкарність і роздуту зарозумілість, а ще через буйність характеру, амбітність і некомпетентність!!! Ще чеський педагог Ян Амос Коменський таких людей називав просто – «тупі та злобні».
Він говорив про те, що ще «Арістотель порівнював людську душу з чистим аркушем, на якому ще нічого не написано, але на якому, однак, можна написати все, що відбувається у житті людини. Отже, подібно до того, як на чистому аркуші обізнаний у своїй справі письменник міг би написати цікавий твір, а художник намалювати черговий шедевр, так і в людській свідомості можна накреслити всі бажані досягнення при умові присутності бажання навчатись і розвиватись. Якщо цього не відбувається, то вина не в аркуші, а в небажанні щось змінювати. Різниця в тому, що на аркуші є певні обмеження, а в людській свідомості і уяві межі відсутні, тому що свідомість безмежна»!
Можливості людського розуму безмежні, але лінь і тупість розмножується як пліснява. Можна подолати хаос навколо себе, але не можна подолати хаос в голові іншої людини.
